- утихати
- —————————————————————————————утиха́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
утихати — (втиха/ти), а/ю, а/єш, недок., ути/хнути (вти/хнути), ну, неш; мин. ч. ути/хнув, нула, нуло і ути/х, ла, ло; док. 1) Переставати говорити, співати і т. ін.; замовкати. || Ставати спокійним, без звуків, шуму. 2) Ставати тихим, тихшим; переставати… … Український тлумачний словник
втихати — вти/хлий, вти/хнути, втихоми/рений, втихоми/рення, втихоми/рити, втихоми/ритися, втихоми/рювати, втихоми/рюватися, втихоми/рювач, втиша/ти, втиша/тися, вти/шити, вти/шитися, вти/шувати, вти/шуватися див. утихати, утихлий і т. д … Український тлумачний словник
утихнути — див. утихати … Український тлумачний словник
затихати — тихам, хаш, Рс. Почати утихати, тихнути; замовкати; переставати утворювати які небудь звуки; ставати слабішим, ущухати. Затихло надворі град перестав падати … Словник лемківскої говірки